особливості навчання дітей з особливими потребами за індивідуальною та класно урочної формами навчання

особливості навчання дітей з особливими потребами за індивідуальною та класно урочної формами навчання

При цьому особливий акцент робився на особистісну орієнтацію навчання, оскільки вона характеризується суб єктно - суб єктивною взаємодією, що вимагає створення умов для вияву продуктивно - творчої активності учнів. При організації навчального процесу перевага надавалася індивідуально - груповій формі діяльності з врахуванням готовності й здібностей особистості. індивідуальний навчальний план (інп) - найбільш важливий документ для дітей з особливими освітніми потребами. інп описує забезпечення для учнів та вміщує такі розділи. ^ загальне визначення інформації про учнів одна з них - повідомляти про особливості й умови навчання всіх, хто пов язаний з жиггям і розвитком учня, особливо батьків. Сьогодні в україні немає єдиної офіційної термінології для характеристики дітей з особливими потребами. На сьогодні маштабною але недостатньо вирішеною в соціальній педагогіці являється проблема навчання учнів з особливими потребами, адже більшість з них не отримує належної освіти. Навчання відбувається за індивідуальним навчальним планом, забезпечується медико - соціальним та психолого - педагогічним супроводом. інклюзивна школа - заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема. Адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат у шкільному середовищі. Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь - яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання. Доцільність класно - урочної системи навчання та шляхи її впровадження обґрунтував у xvii ст. Ця система давала можливість учителеві водночас навчати багатьох учнів. Вона передбачала комплектування навчальних груп (класів) дітьми одного віку і з однаковою підготовкою та навчання їх за однією програмою. Основною формою організації навчання в рамках класно - урочної системи я - а. Коменський визначив урок. Зміст, форми та методи навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку мають бути корекщйно спрямованими. Ці спеціалісти проводять індивідуальні та групові консультації, виступають перед батьками на класних і загальношкільних батьківських зборах, висвітлюючи причини виникнення ускладнень у розвитку, роль сім ї у навчанні та вихованні, ознайомлюють дорослих із їхніми обов язками та правилами спілкування з особливими дітьми. Корекція дефектів дітей з особливими потребами відбувається у процесі всієї навчально - виховної роботи школи, проводиться на тому навчальному матеріалі, який є змістом того чи іншого навчального предмета. Для багатьох дітей з ооп ця форма навчання є новою й незнайомою, незрозумілою. Особливості дистанційного навчання. Перехід із прямої моделі навчання на тренерську.

Якщо дитина з ооп навчається за індивідуальним навчальним планом із деяких предметів, і контент завдань дуже відрізняється від контенту загальноосвітніх програм, чи доречно асистенту проводити окремі онлайн - заняття з учнем. Класно - урочна система навчання, її переваги і недоліки. Форма організації навчання - це зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі. Класно - урочна система навчання полягає в тому, що навчальна робота проводиться з групою учнів постійного складу, однакового віку і рівня підготовки (класом), протягом певного часу і за встановленим розкладом (у формі уроку). Діти засвоювали виробничий і моральний досвід у процесі спільної праці та повсякденного спілкування з дорослими. Навчальна робота з ними була індивідуальною, потім індивідуально - груповою. індивідуальне навчання. Засоби процесу виховання; особливими потребами, особливості. Шляхи стимулювання мотивації навчання. Характеристика понять „розумове виховання” та „інтелектуальне виховання”. Зміст розумового виховання. Вимоги до виховного впливу у процесі розумового виховання дітей з особливими потребами. Методики вивчення та формування особистості дітей з особливими потребами. Організація та методика позакласної виховної роботи у спеціальній школі тема 1. Методика вивчення особистості та колективу дітей з особливими потребами. Взаємозв’язок психологія виховання зі спеціальною методикою виховної роботи. Мотиваційна сфера розумово відсталого учня. Організація інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами в умовах нової української школи. Основну категорію дітей з особливими освітніми потребами в україні складають діти з порушеннями (особливостями) психофізичного розвитку.

індивідуальна програма розвитку (іпр) для дітей з особливими освітніми потребами розробляє команда фахівців, до складу якої входять учитель, асистент вчителя, батьки та інші відповідні фахівці – спеціальний педагог, вчитель - логопед, практичний психолог. Якщо дитина з особливими освітніми потребами має сенсорні порушення та збережений інтелект і потребує створення відповідних адаптацій навчальних матеріалів і корекційних занять з учителем - дефектологом, для неї розробляється та частина індивідуальної програми розвитку, яка стосується надання цих послуг та розроблення відповідних адаптацій. X процес складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами має диференційований характер, розробляється на основі аналізу проблеми розвитку учня та його освітніх потреб. Створення індивідуальної диференційоване навчання – відомий і ефективний засіб здійснення індивідуального підходу.

Його застосування має бути систематичним і гнучким, відповідати змінам, які відбуваються у підготовці учнів. Вивчення потреби освітньої установи (школи, внз) в тих або інших формах індивідуалізації та диференціації навчання и виховання. Типово індивідуалізованим навчанням є технологія повного засвоєння знань, основи якої закладено дж. Згодом ця форма стала називатися класно - урочною системою навчання. Наприкінці xix століття розпочалися активні пошуки шляхів удосконалення класно - урочної системи. Першу спробу модернізації класно - урочної системи організації навчання здійснили у 1798 році англійський священик л. Зараз індивідуальне навчання служить формою додаткової роботи, частіше з які потребують особливої допомоги дітьми, зокрема з тими, хто з захворювання, інвалідності неспроможна відвідувати шкільні заняття. Маючи очевидні гідності, пов язані орієнтації змісту, методів, темпу занять на цій формі дуже неекономічна і непридатна оскільки як основна масової освіти. Організація інклюзивного навчання дітей. З особливими потребами. Теоретичне обґрунтування проблем інклюзивного навчання дітей з дцп…. 2 експериментальне підтвердження адаптації та спроможності засвоєння дітьми з різними формами дцп навчальної програми сучасної початкової школи…67. Висновки до другого розділу…83. Таким чином, форма навчання відображає зовнішні, організаційні особливості спілкування вчителя і учнів, яка здійснюється у певному порядку.

У дидактиці термін „форма навчання” вживається у трьох значеннях. Класно - урочна система навчання з дня її заснування і до теперішнього часу примушує замислюватися вчених - педагогів всього світу.

Вона підлягала ґрунтовному аналізу і була описана з усіма своїми перевагами та недоліками в численних працях з дидактики і методики викладання окремих навчальних предметів. Особлива форма організації навчання – занурення, коли протягом певного відрізку часу (одного – двох тижнів) учні засвоюють тільки один чи два предмети. Диференційоване навчання – відомий і ефективний засіб здійснення індивідуального підходу.

Зміст навчання в кожному класі визначається навчальними планами і програмами. Уроки проводяться за розкладом, складеним на основі навчального плану.

Навчальні приміщення в школі називаються класними кімнатами, навчальними кабінетами, лабораторіями, майстернями, агроділянками. Вона здолала довгий і складний шлях, прийшовши на зміну індивідуальному навчанню, яке широко застосовувалося в шко індивідуальна форма організації навчання була єдиною в античні часи, в період середньовіччя, а в деяких країнах широко використовувалася до xviii століття. У наступні періоди розвитку суспільства вона домінувала в практиці сімейного виховання заможних верст суспільства (наприклад, у дворянський сім ях, у заможних сім ях інших прошарків суспільства). Класно - урочна система, на думку ч. Куписевича, нав язує учням штучну організацію роботи, примушує до частої зміни предметів протягом коротких проміжків часу, в результаті чого учні не можуть довести розпочаті справи до кінця, продумати їх, поглибити свої знання. Охарактеризуйте особливості класно - урочної системи навчання, її переваги і недоліки. Фізичне виховання (заочної форми навчання). Войтович юрій борисович. Кандидат педагогічних наук, доцент. Актуальність дослідження також обумовлена й об’єктивним, органічно властивим класно - урочній системі протиріччям між колективною формою навчання й особистісним способом засвоєння навчального матеріалу.

Мета дослідження – обґрунтувати зміст індивідуалізації фізичного виховання підлітків у загальноосвітній школі. індивідуальна форма організації навчання1 була єдиною в античні часи, в період середньовіччя, а в деяких країнах широко використовувалася до xviii століття. – дидактичною метою – форми теоретичного навчання. Лекція, факультатив, гурток, конференція; комбінованого або змішаного навчання. Урок, семінар, домашня робота, консультація; практичного (практикуми) і трудового навчання. Робота в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо; – тривалістю навчання – класичний урок (45 хв. ), спарені заняття (90 хв. ), спарені скорочені заняття (70 хв. індивідуальна форма навчання – найстаріша в історії педагогіки. В давнину вона полягала в індивідуальній реалізації певних дидактичних завдань учнів за безпосередньої чи посередньої допомоги вчителя. Класно - урочна система навчання. Позаурочна форма навчання. Для дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, додатково подається висновок психолого - медико - педагогічної консультації, копія медичного висновку про дитину - інваліда віком до 18 років (наданої лікарсько - консультативною комісією) або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до закону україни про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам, копія індивідуальної програми реабілітації дитини - інваліда. Особливості організаційних форм навчання. Певний зовнішній вияв функцій учителя і учнів відповідно до розпорядку (фронтальне опитування, групове або індивідуальне виконання завдання та ін. ); діяльність учителя і учнів здійснюється в певних часових формах (урок може тривати 45 чи 30 хв); склад учнів може бути постійним (клас на уроці) або змінним (групова робота за диференціального навчання або при виконанні роботи лабораторних робіт) особливої актуальності набуває у кінці xix – на поч. Елементи класно - урочної системи виникли у братських школах білорусії та україни (xvi ст. Учитель працював фронтально з усім класом за певним розкладом. індивідуальна програма розвитку дитини з особливими освітніми потребами. індивідуальна навчальна програма. індивідуальна форма навчання проіснувала до хvііі ст а в деяких країнах і до хіх ст. Сучасна форма індивідуального навчання репетиторство і консультування. Коменський в своїй праці “велика дидактика”. За рішенням педагогічної ради, щоб не дублювати календарні плани, учитель записує план у класному журналі обліку занять з даним учнем, потім проставляється тільки дата проведення занять та оцінки з кожного предмета. «індивідуальні форми, як правило, пов язані з позаурочної діяльністю, спілкуванням класного керівника і дітей. Організація спільної роботи з дітьми з оволодіння правилами поведінки є головним завданням. Загальні методи та засоби виховання мають конкретизуватися стосовно до різних дітей, до їх моральному досвіду.

«навчально - виховний процес повинен будуватися відповідно до потреб особистості та індивідуальних можливостей дітей, зростання їх самостійності й творчої активності. В умовах класно - урочної системи навчання рівнева диференціація постає ефективним засобом формування в учнів самооцінки та самоконтролю.