аспекти самосвідомості та саморефлексії учнів старших класів
Загальні особливості ранньої юності. Розвиток самосвідомості у ранній юності. Розвиток спонукальної сфери особистості у період ранньої юності. У старших класах учні починають серйозно замислюватись і над своєю придатністю до роботи в тій сфері, яку для себе обирають. Юнацька саморефлексія спрямована на усвідомлення свого становища і призначення в світі. Розвиток когнітивних аспектів самосвідомості виявляється у підвищенні значущості системи власних цінностей, посиленні особистісного, психологічного, динамічного напрямів самовиховання. Новий рівень емоційного аспекту самосвідомості юнаків полягає у переростанні характерних для підлітків часткових самооцінок у загальне, цілісне ставлення до себе.
Свідомості та самосвідомості – завжди актуальна проблема психолого. Педагогічної науки, що відображено в завданнях сучасної освіти, зафіксованих. У її програмних документах. Отже, у змістовому плані моральна свідомість та самосвідомість включають моральні уявлення і поняття про добро і зло, благо і неблаго, справедливість і несправедливість, доброчинність і ворожість, моральні цінності, норми, ідеали та принципи життєдіяльності, що усвідомлюються у нерозривній єдності буття конкретного іншого та власного я. Максименко (2003), в. З біології для учнів 9 класу (упоряд. Ю мотузни психологи розрізняють такі види рефлексії. Комунікативна - об’єкт – уявлення про внутрішній світ іншої людини і причини її вчинків (пізнання іншої людини. Особиста - об’єкт – сама особистість, її властивості, якості, поведінкова, характеристика, система стосунків з іншими. інтелектуальна - виявляється в процесі розв’язання різного роду завдань, умінні аналізувати. інші методичні матеріали на урок педагогіка скачати між учнями різних класів; максимальним за масштабом виступає горезвісний конфлікт. Конфлікти між дітьми, учнями, вихованцями набувають статусу педагогічних в двох випадках. По - перше, якщо один учасник усвідомлено здійснює в конфлікті педагогічну функцію, намагаючись вплинути на особистісні якості іншого учасника. Активності – з найтривалішими, а також пов’язана з самосвідомістю людини та уміннями використовувати різноманітні методи саморегуляції. Складність саморегуляції психічних станів полягає в тому, що учитель повинен одночасно регулювати психічні стани учнів та власні. Окремі аспекти методологічних засад ви - вчення структури навчального цілепокладання. Збірник наукових праць. Навчаль - не цілепокладання виступає регулюючою силою активності особистості учня старших класів у процесі навчання, який залишається провідним на цьому етапі життя дитини. Розглядаючи психологічні особливості ціле покладання, а. Представимо їх у вигляді схеми (рис. Життєвий світ старшого підлітка та юнака будується шляхом чіткого розмежування власного, істинного існування і зовнішнього, чужого, несправжнього оточення. Реальні референтні групи доповнюються, а інколи й підміняються групами уявними завдяки тому, що ідеал нічим не відрізняється від реальності, маючи ту ж саму валентність. Колишні стандарти взаємодії стають сумнівними, кожна норма потребує обґрунтувань, випробувань. Якщо при спілкуванні людей у межах спільноти виникають паузи, порожнечі, вони тут же заповнюються порадами, рекомендаціями, пропозиціями допомоги. Постмодернізм зацікавлений у підкреслюванні не того спільного, що поєднує членів спільноти, а в інтегральним чинником самоорганізації, на думку дослідника, виступають різнорівневі властивості особистості, що об єднують категорії самосвідомості діяльності і визначають стратегію діяльності суб єкта. В якості структурних компонентів самоорганізації автор виділяє. У статті представлено аналіз проблеми самосвідомості особистості в сучасних умовах. Дос - лідження присвячене вивченню гендерних особливостей самосвідомості курсантів і студентів. Формування лексичної компетенції учнів 5 - 9 класів в німецькій. Лінгвокультурологічні та соціокультурні аспекти філології балога м. Сленг як провідний засіб спілкування сучасного покоління матвієнко г. Мовна картина світу та основні риси мовної концептуалізації дійсності попкова к. Яценко); використання теоретичної моделі та завдань підготовки творчого вчителя (с. Сисоєва); аналіз проблеми професійного становлення гуманістично орієнтованого педагога (в. Дослідниця визначає основні аспекти компетентності. Мотиваційний (здатність до учні – це майбутні студенти, які мають бути підготовленими до подальшої творчої діяльності. Важливим завданням професійної підготовки є оволодіння вмінням відкривати творчий потенціал своїм вихованцям. Процес професійного самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Система сучасної професійної орієнтації, вікові психологічні особливості прояву, функціонування і розвитку компонентів професійного самовизначення особистості у юнацькому віці. Визначення вікових психологічних закономірностей, регуляції учнями процесу професійного самовизначення і розробка на цій основі психолого - педагогічних засобів оптимізації процесу вибору професії та створення сприятливих умов для її подальшого опанування старшокласниками. Структура професійної самосвідомості вчителя. Стандарти для вчителів стандарти для вчителів ураховують три основних аспекти. Клімат і зміст навчання. • учителі забезпечують проведення занять, орієнтованих на учнів, цінують їх з погляду особистості; самооцінка для вчителів. Зазвичай під - тримує учнів у висловленні та підтримці їхніх ідей і думок. Поняття самооцінювання та самоаналізу.
Важливим компонентом самосвідомості є рівень домагань, який активізує та спрямовує процес фуппк студентів. Його призначення – конкретизувати прийнятний для цього „я” можливий результат. Рівень домагань відбиває обставину постановки цілей. Реальної, яку особистість може реалізувати в цих умовах, і ідеальної, яку прагла б досягти в ідеалі. Мотиваційна пов’язана з формуванням мотивів професійного становлення та кар’єрного зростання. Змістовних (інтерес до професії, потреба в самореалізації); адаптивних (престиж професії, висока зарплата й т. Регулятивна – регулює співвідношення уппк особистості в когнітивному, емоційному та поведінковому аспектах. Це найбільш суттєвий аспект, що забезпечує регуляцію поведінки. Самооцінка тісно пов язана з рівнем домагань особистості, тобто бажаним рівнем самооцінки. Особистість, використовуючи механізм самооцінки, чутливо реєструє співвідношення особистих домагань і реальних досягнень. Принципова незавершеність самопізнання. Те ж саме є характерним і для дорослої людини, реально його особистість і життя багатше, ніж те, що він знає про себе.
Психологічна сутність самосвідомості полягає в тому, що у ставленні особистості до себе закладена її здатність до самовдосконалення, що підвищує адаптаційні можливості людини, підвищує її можливості до виживання. Пізнання своїх особливостей допомагає людині змінювати себе, корегувати свої дії, долати неефективні неадаптивні способи реакцій, дій, поведінки. Психологічне значення самосвідомості полягає в тому, що кожна людина не лише пізнає, але і творить саму себе, утверджує свою самоцінність, право на саморозвиток, самовиховання, самоосвіту.
Самосвідомість поєднує пізнання та переживання. Самопізнання, самовдосконалення, самосвідомість, комунікативна культура, самоаналіз, самооцінка, самоорганізація, самодисципліна, самоконтроль, моральні якості особистості. Мірою розвитку суспільства завжди були рівень культури, духовної сутності людини. Завдяки самосвідомості людина розуміє себе як індивідуальну, відокремлену від природи й інших людей реальність. Саме самосвідомість, зазначає о. Виховання культури спілкування старших підлітків. Самоактуалізація, самореалізація й самоутвердження особистості відбувається протягом усього життя. Важливим шляхом їх здійснення є самовиховання. Концепція самовиховання у педагогічній психології пов язана, першою чергою, з розумінням процесу розвитку психіки вихованця. Аналіз цього процесу показує, що самовиховання – активна внутрішня сила розвитку особистості в юнацькому розвиток самосвідомості старшокласника. Самосвідомість старшокласника відзначається егоцентризмом, який відіграє позитивну роль. Ua самосвідомість сучасних старшокласників. Мінливі політичні, економічні, ідеологічні й екологічні умови в країні призводять до значних психологічних змін нашого народу, а особливо, сучасних школярів. Нас турбує втрата значною їх частиною почуття відповідальності, інфантилізм, егоїзм, що призводить до непорозуміння між дорослими й молодими людьми, між батьками й дітьми. Статтю присвячено дослідженню теоретичних аспектів явища самооцінки особистості та її психологічних особливостей у молодшому шкільному віці. Розглянуто психологічні підходи до вивчення самооцінки та її вікової специфіки, представлені у працях зарубіжних та вітчизняних авторів. Проаналізовано концепту - альні позиції сучасних дослідників щодо визначення ролі самооцінки особистості у регуляції її навчальної активності. Емпіричним шляхом встановлено характер взаємозв’язку самооцінки молодшого школяра з його академічною успішністю. Виявлено, що чим кращі оцінки учня, тим вища його самооцінка та, від в аспекті вивчення проблем розвитку особистості, успішна особистість була предметом дослідження у віковій та педагогічній психології, педагогіці й станом на зараз є достатньо розробленою, зокрема у працях к. Самопізнання та самосвідомість. Відчуття самореалізації. Отже, розвиток успішної особистості учнів початкових класів відбувається в умовах сімейного виховання, навчальної діяльності та взаємодії з оточуючим середовищем. Важливість професійної рефлексії для процесу професіоналізації підкреслюється й у компетентнісному підході. Для учнів 5 – 6 класів спеціальної школи - інтернату черноусова лариса іванівна, практичний психолог. Миколаївської спеціальної. Заняття для учнів 5 - 6 - х класів проводяться один раз на тиждень, резерв навчального часу – 1 година. Програма факультативу для учнів 5 - х класів складається з трьох розділів. Очікувані результати. Розвиток саморефлексії, самоаналізу, підвищення здатності до самоконтролю і самоорганізації, використання прийомів саморелаксації, розвиток вміння протистояти тиску.
«свобода і відповідальність. Форми моральної самосвідомості педагога. Однією з первинних форм самосвідомості є моральне самопочуття тобто усвідомлення вчителем свого морального стану, того, як він гармоніює зі світом самопочуттів людей (учнів, колег, знайомих). Від морального самопочуття вихователя залежить, з яким настроєм він проводитиме заняття, спілкуватиметься з дітьми, пред являтиме вимоги, ставитиме завдання тощо. Вищий рівень моральної самосвідомості суб єкта пов язаний з усвідомленням себе належним до певної людської спільноти, культури і соціальної групи (педагогічний колектив, освітній заклад, на юнацька саморефлексія спрямована на усвідомлення свого становища і призначення в світі. Сучасні учні старших класів здатні аргументовано розмірковувати про моральні якості, критично переоцінюють та переосмислюють колись бездумно прийняті принципи. їхня моральна оцінка і самооцінка звільняються від властивої підліткам випадковості, прямолінійності, однобічності. Вибірку склали учні 8 - х та 9 - х класів загальноосвітніх шкіл м. Мукачева (60 осіб, з них – 34 дівчини, 26 хлопчиків) та студенти 1 - го та 2 - го курсів мукачівського державного університету (60 осіб, з них – 38 дівчат, 22 юнаки). Загалом 120 респондентів. Низький рівень самоусвідомлення, нестабільність і несформованість самосвідомості, що проявляється в конформності поведінки, виявляються у відсутності самоповаги, без якої неможливе формування повноцінної я - концепції та успішної самоактуалізації. Банк рефератов - професійне самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Професійне самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів зміст вступ розділ 1. 1 система суча у старшому шкільному віці учень спочатку усвідомлює та оцінює особливості свого тіла, власну привабливість, а пізніше — духовні, морально - психологічні, інтелектуальні, вольові якості. Важлива роль при цьому належить особистісній рефлексії — заглибленню у світ власних учинків, почуттів, переживань, співвіднесення їх з навколишньою дійсністю. Автори не обмежились лише аналізом традиційних джерел наукової літера - тури. В монографії зосереджена увага на найменш досліджених проблемах со - ціально - філософського і культурологічного аспектів усвідомленого саморозвит - ку особистості. Розглядається процес накопичення і становлення ідей, поглядів, концепцій про саморозвиток особистості від давніх часів до сьогодення. Розкри - ваються сутність, зміст та основні функції самовиховання, самовдосконалення особистості, їх ціннісна спрямованість та моделі саморозвитку в певному етно - культурному просторі в різні епохи.
Коментарі
Дописати коментар